- голосистий
- —————————————————————————————голоси́стийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
голосистий
Смотреть что такое "голосистий" в других словарях:
голосистий — а, е. 1) Який має сильний, дзвінкий голос (у 1, 3 знач.). 2) Дзвінкий, гучний … Український тлумачний словник
голосистість — тості, ж. Абстр. ім. до голосистий 2) … Український тлумачний словник
голосисто — Присл. до голосистий 2) … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
гучний — (який дзвінко лунає, якого далеко чути), дзвінкий, голосний, лункий, голосистий … Словник синонімів української мови
дзвінкий — 1) (про звук, голос, сміх тощо який звучить високо, чітко й сильно), дзвенячий, дзвенючий, металевий, голосистий; срібля[и]стий, срібний, кришталевий (мелодійний, чистого звучання) Пор. голосний 1) 2) (який видає чисті, сильні звуки),… … Словник синонімів української мови
